Рівень освітніх втрат і розривів в українських реаліях

 СЛАЙД 3

Виклики для освіти у час війни

Повномасштабна війна стала неабияким випробуванням для сфери освіти так само як і для всієї України. Але наша держава, чи не єдина у світі, у час активних бойових дій не зупинила процес навчання. Все ж сфера освіти зіштовхнулася із такими значними викликами:

• зміна форми навчання учнів;
• часті повітряні тривоги;
• виїзд значної кількості дітей за кордон;
• нищення Росією освітньої інфраструктури України;
• блекаути, відсутність інтернету.

А це призводить до значних освітніх втрат.

СЛАЙД 4

У чому різниця між освітніми втратами та освітніми розривами?

Якщо говорити мовою метафор, то давайте уявимо собі красивий парк із купою прекрасних рослин. Тепер уявімо, що на цей чудовий парк напала сарана. Так от те, що рослини вже не таки зелені, якими могли би бути, це і є втрати. У нас є умови, які спричинили недоотримання нашими учнями необхідних компетентностей. І ми мали би зовсім інший рівень навчальних досягнень, якщо працювали би у звичайних умовах.

СЛАЙД 5

Тобто, освітні втрати – це прогалини у знаннях і навичках, які виникають під час освітнього процесу. Це відставання у результатах навчання від очікуваного результату

А розриви – це коли в нашому парку деякі кущі ростуть ближче до сонечка й далі від сарани, а деякі знаходяться прямо на шляху загрози. Тобто це різниця між рослинами, які мають трохи кращі та гірші умови. У будь-якій країні, у тому числі й в Україні, є соціально незахищені, вразливі верстви населення.

Й от різниця в навчальних досягненнях цих верств та інших учнів і називають освітніми розривами, які спостерігаються і тоді, коли учні мають звичний доступ до освіти.

На жаль, коли є навала умовної сарани, то ті рослини, які й раніше росли в затінку, втрачають ще більше. Тому ті учні, які мали певні соціальні, фінансові чи інші труднощі й раніше, тепер втрачають значно більше, ніж ті, кому навчання давалося порівняно легко.

СЛАЙД 6

Чим небезпечні освітні втрати

Про те, що освітніх втрат під час воєнного стану уникнути неможливо, неодноразово говорили освітні управлінці. Пропущені школярами теми, не здобуті знання та навички необхідно ідентифікувати й компенсувати. У цей складний час освітні втрати мають практично всі діти шкільного віку, де б вони не перебували.

Через тривалі перебої й відсутність електропостачання та інтернет-зв’язку, перебування в укриттях освітні втрати мають ті, хто зараз перебуває на контрольованій Україною території.

Не мають доступу до української освіти, а відповідно мають суттєві освітні втрати ті діти, які перебувають на тимчасово окупованих територіях.

Діти, які перебувають за кордоном, змушені навчатися у двох школах, але більшість обирає навчання в школі країни перебування, і переходить на сімейне або екстернатне навчання, за якість якого відповідають лише батьки.

Свою роль відіграє й подвійне навантаження.

Експерти попереджають: у час війни через різноманітні проблеми діти можуть втратити мотивацію вчитися. А це у майбутньому позначиться на їхній кваліфікації, кар’єрі та зарплаті. Також важким може бути процес відновлення навчання та адаптації до нових умов дітей-переселенців та біженців.

СЛАЙД 7

Наразі у відділі початкової освіти імені Олександри Яківни Савченко Інституту педагогіки НАПН України підготовлено інструментарій виявлення втрат у засвоєнні знань учнями 1 – 4 класів.

У виданні представлено методичні рекомендації, щодо діагностики та механізмів подолання втрат у засвоєнні учнями 1 – 4 класів програмового змісту з української мови, читання, математики та інтегрованого курсу «Я досліджую світ», заподіяних пандеміями COVID – 19 та воєнним станом у країні.

СЛАЙД 8

Як виміряти освітні втрати: про моніторинг ДСЯО

Питання подолання освітніх втрат — критично важливе для українських шкіл.

У травні 2023 року в Україні провели моніторинг знань українських учнів. Для дослідження обрали українську мову й математику. Рівень знань із предметів вивчали у 6 та 8 класах.

Тестування, які відбулися цього року для 6 і 8 класів, також відбудуться у 2024 і 2025 роках, оскільки важливо бачити тенденції прогресу чи регресу в освітніх здобутках школярів.

Чому обрано саме ці вікові категорії та предмети?

Ці дослідження проводить Державна служба якості освіти, яка наголошує, що розробка методик та інструментарію для такого дослідження – складний і тривалий процес. Та треба із чогось починати, а українська мова й математика – це якраз ті основні дисципліни, на основі яких можна робити висновки про освітні втрати та планувати майбутній поступ учнів. Адже математика – це дисципліна, яка є основною для засвоєння інших предметів природничо-наукового блоку, а українська мова важлива для вербального розуміння абсолютно всіх предметів, адже учень насамперед працює з підручником, текстовою інформацією. Це про розуміння, аналіз тощо.

Якщо говорити про 6 і 8 класи, то це ті вікові категорії, яким ми можемо забезпечити якнайякісніше надолуження. Бо, наприклад, з 9 класу деякі учні та учениці вже йдуть в інші заклади освіти, і результати такого дослідження будуть не зовсім релевантними. Якщо брати початкову ланку, то тут також учні можуть змінювати заклади освіти, а 5 клас – це рік адаптаційного періоду, результати навчання якого залежать не лише від умовних освітніх втрат, а й купи інших обставин.

Та, на жаль, отримати повноцінні дані та побудувати хорошу екстраполяцію освітніх втрат уже складно. Подібних глобальних моніторингів було небагато, тому визначити відлікову точку неможливо, важливіше визначити, які категорії здобувачів освіти втратили найбільше й зосередитися на допомозі саме цим учням. Потрібно виокремити певне ядро знань, яким повинні оволодіти учні для переходу в наступний клас і орієнтуватися на нього.

СЛАЙД 9

Міркування та читання з розумінням — найскладніші завдання для учнів 6 та 8 класів

 Результати

З математики учням найскладніше давалася тема, пов’язана з геометрією: фігури, величини. Із цими завданнями не змогла впоратися половина учнів, вони не виконали жодного завдання цього розділу. І лише 7% учнів змогли впоратися з усіма завданнями.

На такий результат могло вплинути те, що ці діти почали вивчати геометричні поняття в 4 класі — два роки тому. Саме тоді, коли почалася пандемія. І фактично весь період вивчення цієї абстрактної теми для них відбувався онлайн.

СЛАЙД 10

Результати учнів 8 класу трішки кращі. Здебільшого діти так само мають середній бал, але є більша кількість учнів, знання яких на достатньому та високому рівнях.

 

Найбільше просіли теми з матеріалу за 8 клас. Це означає, що знання та вміння учнів, здобуті за останній рік-півтора, є дуже нестабільними. І фактично на них не можна опиратися, переходячи на інший освітній рівень.

Зараз ці учні перейшли в дев’ятий клас, і це дуже важливо враховувати вчителям на початку навчального року.

СЛАЙ 11

Змістові виміри

Завдання в тестах були розроблені так, щоб враховували три когнітивні виміри: знання, застосування та міркування.

Учні і 6, і 8 класів краще впоралися з тими завданнями, де потрібно було застосувати знання. Наприклад, щось пригадати або поставити в порядку зростання. Це, в основному, прості завдання. Проте якщо доводилося застосувати міркування або знання в конкретній ситуації, це вдавалося набагато важче.

З української мови найскладнішими для учнів 6 класів виявилися завдання, де потрібно було проявити сформовану компетентність читання із зрозумінням.

Одним із завдань було прочитати текст і зрозуміти його мету. З ним впоралися лише 11% учнів.

У 8-х класах аналогічна ситуація. Наприклад, з математики було завдання розпізнати геометричні фігури. З ним впоралася велика частина учнів. А там, де доводилося застосувати міркування або певну аналітичність, усе було значно гірше.

З української мови половина наших 8-класників дають раду, якщо потрібно пунктуаційно оформити речення. Але якщо це завдання хоча б трішечки ускладнити, відсоток учнів, які можуть його виконати, стає меншим.

 Чинники, що вплинули на тестування

Можливість проаналізувати та виявити чинники, які вплинули на результати, дала інформація від закладів освіти та анкети від учнів.

Тести показали, що першим таким чинником є стать дітей. І хоч він не суттєво вплинув на результати навчання, проте і в 6, і в 8 класах дівчата показали дещо кращі результати з обох предметів, ніж їхні ровесники хлопці.

Також відмінності були за регіонами. У центрі та на сході України і в 6, і в 8 класах діти з обох предметів показали кращі результати, ніж їхні ровесники з інших регіонів України.

Учні, які проживали за кордоном і навчались онлайн, теж показали вищі результати, ніж їхні ровесники, які навчалися в Україні.

Серед додаткових чинників є соціально-економічні умови навчання. Там, де вони вищі, діти краще справлялися з тестами.

Також діти, які мають окрему кімнату та власний комп’ютер чи планшет для навчання, продемонстрували вищі результати навчання.

Ще один показник — участь батьків. Там, де батьки цікавляться навчанням дітей і допомагають їм виконувати домашні завдання, теж є вищі результати тестування.

СЛАЙД 12

Чому це дослідження важливе?

“Дослідження, яке ми розпочинаємо, – лише одне із серії вивчень діяльності шкіл під час війни. Отримані дані стануть основою для подальшого регулярного відстежування результатів навчання учнів та формування певних висновків за результатами двох-трьох років такого моніторингу. Це мають бути надійні дані для формування освітньої політики”, – прокоментував Голова ДСЯО Руслан Гурак.

Пандемія та війна мають суттєвий вплив на організацію освітнього процесу в Україні й, відповідно, на результати навчання наших учнів.

Дослідження показує, що учні 6-х класів менш стійкі до цих викликів і мають трішки нижчі результати, ніж учні 8-х класів. Це можна пояснити тим, що пандемія їх застала в початковій школі. І їхній перехід у базову школу в онлайн-форматі не дає тієої якості знань, які б мали бути, якби не було пандемії та війни.

Це дослідження відбувалося перед початком навчального року задля того, щоб учителі звернули увагу на його результати та спробували ще раз продіагностувати знання та навички своїх учнів. Переглянули, що потрібно повторити за минулий рік, де їхні знання потрібно підсилити, щоб переходити до вивчення нових тем. Це важливо для того, щоб ми не загнали наших дітей у таку освітню прірву, звідки їм буде дуже складно вибратися.